- баришник
- —————————————————————————————бари́шникіменник чоловічого роду, істотаарх.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
баришник — а, ч., заст. Людина, яка скуповує товар і перепродує його; перекупник, перепродувач … Український тлумачний словник
баришівник — а, ч., діал. Баришник … Український тлумачний словник
баришниця — і. Жін. до баришник … Український тлумачний словник
баришницький — а, е, заст. Прикм. до баришник … Український тлумачний словник
гендляр — а/, ч., зневажл. Той, хто гендлює; баришник, спекулянт … Український тлумачний словник
гешефтмахер — а, ч., розм. Спекулянт, шахрай, баришник, торгаш ошуканець … Український тлумачний словник
ліверант — а, ч., заст. Той, хто перепродає щось заради прибутків (зазвичай коней, худобу і т. ін.); баришник … Український тлумачний словник